Новий підхід до проведення експертиз у кримінальному провадженні

Даты и ТЦО

   Пройшло півтора року з моменту вступу в силу Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК України). Цей Кодекс, по суті, докорінно змінив систему кримінального судочинства в Україні у цілому.

     Зокрема, змін також зазнали й підходи до призначення і проведення експертиз та використанні висновків експертиз як доказів у кримінальному провадженні.

   На практиці учасникам кримінального провадження, на мою думку, найважче змінити свій підхід до проведення експертиз. Однак, за словами Джима Рона: «Раніше я казав: «Я сподіваюся, що все зміниться». Потім я зрозумів, що існує єдиний спосіб, щоб все змінилося – змінитися мені самому». Отже, учасникам кримінального провадження необхідно, перш за все, зрозуміти, що принцип змагальності кримінального судочинства значно розширився. Розглянемо зміни КПК України щодо нового підходу проведення експертиз, які гарантують рівні процесуальні можливості як стороні обвинувачення, так і стороні захисту.

   За чинним КПК України ініціювати проведення експертизи може як сторона обвинувачення, так і сторона захисту. При цьому сторона захисту більше не залежить від слідчих органів, як це було до вступу в силу чинного КПК України (20.11.2012 р.) . Нагадаємо, що до 20.11.2012 р. кримінально-процесуальне законодавство передбачало для сторони захисту можливість подання клопотання до слідчого щодо проведення експертизи певного виду. Тобто, рішення про проведення самої експертизи залежало від самого слідчого. Чинний КПК України підставою проведення експертизи визначає «звернення сторони кримінального провадження» (ст. 242 КПК України), однією з яких є сторона захисту. На підзаконному рівні таке право реалізовано в «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за N 705/3145 (п.1.8) (надалі – Інструкція про проведенню експертиз).

Таким чином, для сторони захисту відкриваються нові можливості:

- проведення експертизи без «рішення» слідчого,

- виклад питань для дослідження експертом без «редагування» слідчим,

- самостійне формування бази для проведення експертизи.

   Безумовно, що такі процесуальні можливості будуть доступні для сторони захисту не по всім категоріям кримінальних проваджень. Наприклад, по злочинам проти статевої свободи або злочинам у сфері обігу наркотичних засобів саме сторона обвинувачення буде мати процесуальний «пріоритет» щодо проведення експертизи, оскільки зразки для експертиз по таким провадженням, як правило, зібрані саме в межах процесуальних дій правоохоронних органів. Принаймні, питання допустимості зразків для експертизи по вищевказаним категоріям справ, що відібрані стороною захисту, не врегульовані КПК та визначені самою практикою.

   Однак є категорія кримінальних проваджень, по якій допустимість зразків, що надані стороною захисту для проведення експертизи, – сумнівів не викликає. Це злочини у сфері господарської діяльності – розділ VIIКримінального кодексу України (надалі – КК України). У таких справах найчастіше проводять економічну експертизу, зразками для якої виступають належні документи самого суб’єкта господарювання. Юридичний супровід господарської діяльності, правильне зберігання первинних документів та їх належно завірених копій можуть забезпечити сторону захисту більш повним комплектом документів порівняно зі стороною обвинувачення, яка отримує такі документи переважно в результаті обшуків або тимчасових доступів до речей. Відповідно, база зразків для проведення економічної експертизи у сторони захисту може бути більш повною та всебічною, ніж у сторони обвинувачення. Саме більш повна база зразків первинних документів може стати перевагою в оцінці двох висновків експертизи (сторони захисту та обвинувачення), якщо такі висновки будуть містити розбіжності. Також питання застосованих експертом методів дослідження матиме вирішальне значення для врахування та покладення результатів експертизи в основу судового рішення.

 

  Редакція питань для експерта, формування бази дослідження, визначення методу дослідження – стануть кутовими каменями проведення економічної експертизи по трансфертному ціноутворенню (ТЦО). Нагадаємо читачу, що згідно з ст. 39 Податкового кодексу України (надалі ПК України) коригуванню податкових зобов’язань підлягають ціни контрольованих операцій. Однак сама ст. 39 ПК України містить цілий перелік оціночних понять: зіставлення комерційних та фінансових умов операцій (п.39.2.2. ПК України), методи визначення ціни у контрольованих операціях (п. 39.3 ПК України). При цьому ст. 39 ПК України визначає також й підстави визначення таких оціночних понять, наприклад, п.39.3.3.2 ПК України містить критерії застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогу продаж) . Отже, критерії вказаних понять та правила їх застосування вказані у правовій нормі – ст. 39 ПК України і, по суті, отримали законну фіксацію як явище права.

   Таким чином, виникає питання: «Чи може бути в компетенції судового експерта–економіста питання визначення ціни у контрольованій операції? Чи таке питання є правовим і чи не потребує спеціальних знань експерта

   Вирішення цього питання має величезне практичне значення, оскільки ч.1 ст. 242 КПК України визначає : «Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права» .

   Сама Інструкція по проведенню експертиз на сьогоднішній день змін щодо проведення економічної експертизи саме по питанням ТЦО не містить. Вирішення вищевказаного питання щодо компетенції судового експерта по дослідженню питань ТЦО, а також приведення Інструкції по проведенню експертиз у відповідність із чинним законодавством по ТЦО – є нагальною необхідністю для реалізації принципу змагальності у кримінальному провадженню. Чинний КПК та ПК надають можливість використовувати акти перевірок, що проводяться органами податкової служби, як докази у кримінальному провадженні. Якість дослідження економічних та фінансових питань інспекторами ДПІ, на жаль, сумна та загальновідома… Отже, щоб не залишитись «один на один» з таким актом перевірки по ТЦО у кримінальному провадженні, сторона захисту повинна ініціювати проведення експертизи зі свого боку. Однак повнота та обґрунтованість висновку експерта буде мати місце тільки після вирішення вищевказаних питань по компетенції та зміни підзаконних актів.

А_Косовський М. Косовський – керуючий партнер Міжнародного Аналітичного Альянсу, адвокат

Поделитесь новостью в соцсетях:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • В закладки Google
  • LiveJournal